Я часто думаю про те,
Що є одна земля,
Де виросли батьки,
Де виріс ти і я.
Це та земля, де вперше полюбив,
Де смуток очі радісні залив...
Там мати лагідно співала колискові,
Я через них пізнав світи казкові.
Там батько, посміхаючись мені
Розповідав історії смішні.
Ти ненька наша, рідна Україно,
Нема на світі ріднішої країни,
Ніж ти одна: безмежна і квітуча,
Людьми багата, горда і співуча.
Я українець і я горджусь собою,
Одним майбутнім зв’язаний з тобою.
Майбутнім світлим, бер розбрату й горя,
Де люди будуть дружніми аж від Карпат до моря.
І якщо кожен з нас повірить хоч на мить,
І в серці іскорка любові не догорить
Я знаю, буде користь Україні -
Близькій душі і серцю Батьківщині!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117136
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.02.2009
автор: Бурукин Николай