Вечір надворі... Зима і зима..
Білою ковдрою землю вкрива...
Снігу!.. а снігу !.. рятунку нема...
Скільки ж виглядувать?!! Де ж та весна?!!
Білі сніжинки танок почали,
Хутко хатинки наділи шапки.
Віяли, віяли тихо вітри,
Хвилі вишневого цвіту несли.
Сумно і весело...сльози і сміх...
Сипеться, сипеться, сипеться сніг...
В сніг увібрались дерева, кущі.
Тиша навколо...нема ні душі..
Зранене серце болить, ожива,
чуючи ніжні, ласкаві слова.
Рана душевна від них зажива..
Ось що з людиною роблять С Л О В А !!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117173
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.02.2009
автор: Н-А-Д-І-Я