Дивлюся у дзеркало
І бачу маму,
Своє ж відображення ховається
Десь далеко у задзеркаллі
Поруч з джерелами, що
Дзюрчать словами:
Епітетами, метафорами,
Збоченнями матними
І затихають...
З’являється Вічність!
Тихо, сплинь, часе! Сплюнь!
Залікуй, затягни рани душевні,
Замаж живицею,
Клеєм вишневим!
Затихни...
А я знову зазирну у дзеркало
І побачу маму...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117438
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.02.2009
автор: pater