Його любов – осушений струмок.
Він сам собі створив свою неволю
І зараз ладен знудитись від болю,
Щоб не ступити вам на зустріч крок.
Його тріумф – розбитий склеп дзеркал,
Понура тінь, що згудила прозріння,
Зламала звук мелодії сумління.
Його тріумф для нього ідеал.
А чи бува в любові одинак?
І як в собі любов свою тримати?
Словами всяк уміє розкидати,
Та тільки ось які вони на смак?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117473
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.02.2009
автор: Парфенюк І. М