Коли надворі злі морози
і в душу проситься печаль,
коли тремтять на віях сльози
й себе чомусь безмежно жаль...
Згадаю проліски весняні,
які синіші за блакить,
і твої очі незрівнянні,
які найкращі на весь світ.
Я притулюсь до тебе ближче
й приляжу на твоє плече...
Хіба є в світі що дорожче
й миліше над усе оце?!!
Своїм теплом мене зігрієш,
почую серця твого стук...
Щаслива тим, що розумієш,
з тобой не знаю серця мук..
А в ніч пурги, як вітер лютий
до нас постукає в вікно:
Йому ніколи не збагнути:
Дорожче всього це тепло!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117598
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.02.2009
автор: Н-А-Д-І-Я