Пагорби Дніпра

Лунка  тиша  в  царстві  сну  
Лиш  зірок  різноголосся  
Сивим  батогом  шмагнув  
Злий  мороз  вітає  гостя  

Сніг  на  гілках  причаївся  
Лине  ближче  до  землі  
Тихо,  тихо  помолився  
Срібний  місяць  у  повні  

Ніжні,  волохаті  лапи  
Снігом  квітчаних  ялин  
Прагне  вітер  розхитати  
Першим  подихом  нічним  

А  мереживо  блискуче
Лісні  стежки  огортає  
Кроки  радісно  озвучить    
І  сліди  запам’ятає  

Рупоро-подібне  небо    
Рознесе  повсюди  зови
Бо  підтримувати  ж  треба  
Сніго-лісні  перемови  

Гордо  пагорби  тримають  
Цю  красу  без  награвання  
І  по-братьскі  обіймають  
Приспані  дніпрові  плавні

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117655
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.02.2009
автор: Burjuy