За чарчиною кум ку́му
Розв’язав хмільни́й язик.
Теліпав він ним бездумно,
Аж брову собі розсік.
Ще такого каламбуру
Кум від кума не чував.
Переплів і бабу Нюру –
Так язик свій розминав.
Досягли уже екстазу.
Нализались з гранчаків.
Причепився мов зараза
Кум до кумових штанів:
– Дайте, куме, відгадаю,
Що в кишенях є у вас.
Кум поліз у ліву й праву,
Свій полапав скромний таз.
– Ну, давайте, починайте, –
Мовив так до кума кум, –
Лиш язик не розпускайте,
Бо по морді дам за глум.
– Щось ви дуже агресивні,
Я ж вам, куме, не брехун:
В лівій он лежать дві гривні,
В правій – люлька і тютюн.
Правда в правій відчувалась,
В лівій – треба рахувать.
– Звідки, куме, ви дізнались, –
Сам став гроші діставать.
Від питання кум скривився,
І відразу хміль пройшов.
– І чого я так напився?
Ще й такого намолов!
Доведеться зізнаватись, –
Так собі подумав кум.
І почав вмить розпинатись,
Як у кума жінки був:
– Ви так рано прискакали,
Що я вліз не в ті штани.
Те кишені підказали
Й відвернули від біди.
Далі ви перевдягнулись
І пішли в нові світи.
Двері шафи розпахнулись –
Зве кума: «Іди сюди»!
Я побіг чимдуж із хати.
Думав, в річці утоплюсь.
Перш ніж руки накладати,
З вами п’ю й сповідуюсь.
Кум уже заплющив очі,
Жде побоїв, стусанів.
Другий все рахує гроші,
Й навіть не оскаженів.
Каже: – Годі вже співати
Гімн наставленим рогам.
Я вас сам піду втопляти,
Бо було три гривні там!
23/02/2009
(Ілюстрація до гуморески - одна із моїх карикатур)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2009
автор: Ростислав Свароженко