Мовчати.
Сріблом чистої ріки мовчати
в німій беззвучній дрімоті.
Згорати…
Загравою небес згорати
в манливій та незрячій тьмі.
Тримати…
У пам’яті весь час тримати,
як радість смутком тліє враз.
Прощати.
Навчитися завжди прощати
злі погляди й іржу образ.
Ховати…
Як найдорожчий скарб сховати
свій біль, свій смуток, плач душі.
Минати…
Підступні пастки оминати,
розкидані по шляху скрізь.
Терпіти.
У скорбну мить біди…
терпіти, хоч серце крає лезом біль.
Летіти…
Понад руїнами злетіти,
лишивши на землі лиш тінь…
Всміхнутись…
Коли у бруд штовхнуть,
всміхнутись очима смутку й чистоти.
Забутись…
У танці із дощем забутись
й за вітром піснею пливти.
Шукати…
Життя для мрій своїх шукати,
хоч під хрестом свіча згора…
Чекати.
Хай як набридло вже - чекати,
що сонце вийде із-за хмар…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117739
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.02.2009
автор: Autumn Night