Я напитися хочу....Мабуть збожеволіло
Те юне дівчисько, що вірило в Бога!
В буденності смерті щось серце накоїло,
В покірності тіло віддалось любові.
Я напитися хочу...із дна океану
І віддати себе на поталу язичникам,
У екстазі напівнепритомного шалу
Доторкнутись до чаші, що зветься вічністю!
Я напитися хочу... із райського саду
Того соку, що вмить огортається полум'ям,
Ти моя найп'янкіша гріховна розрада,
лиш з Тобою я завжди прощаюся з розумом....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117773
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.02.2009
автор: Либідь