Ореол ПРАВДИ

Затишити  хід?!  Ні  зусиль,  ні  бажання  –
Не  вперше  знаходять  вразливу  п'яту.
Надівайте  олжі  діадему  мовчання,
А  я  ореол    собі  Правди  знайду!
Не  боюся  сконати,  страшуся  зарано,
Бути  треба  для  того,  щоб  в  пам'яті  жить!
І  витягую  з  Правди  тягуче  сопрано,
Та  брехні  баритон  налаштовує  кліть!
Брехолюбці  шукають  кліше  безнадійно  –
Медом  пробують  звабити  святість  чеснот.
З  ратоборцями  Істина  ходить  постійно  –
Розбивають  до  цегли  бездітність  висот.
Чи  не  варто  зробити    м'якуш  із  черствого?  -
Криводушні  у  Зради  сконають  за  мить...
В  лабіринті  із  Душ  метвотиння  убоге
На  юдинім  древі  в  останнє  сичить!  
           21.02.2004  рік.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11782
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.09.2006
автор: Володимир Вакуленко-К.