Час так летить стрiнким потоком,
Картинки днiв летять за ним,
Учора бачив я дитинство,
Сьогоднi наче посивiв.
Зi сходом сонця обiймався,
З заходом зовсiм навпаки.
З людьми привiтно я вiтався,
Чи не вiтався взагалi.
Iз натовпу, хтось тисне руку,
Чи то не тиснув, а тягнув
Як ворога свого народу,
Як злодiя усiх часiв.
Звикли дивитися у гору,
А, що за сила в нас самих?
Чи може, добре вам ходити
Придуркуватим по землi.
Учора в радощах плекався,
Весь день сьогоднi в самотi,
Одне життя, моє багатство
Хто зна, що завтра буде з ним.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118809
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.03.2009
автор: Еней