Ти приїхав із далеку – з мрії,
Підфарбовані маревом вії
(для виразності очей – прикраса).
Серед світу свого надто ласий.
Твоє серце давно розтрощили.
Ненавидить так страшно навчили.
Та я інша (сміятись не вмію):
Покалічення – страх розумію.
Я не хочу прокльонів і кари.
Збайдужіла до тих. А стожари
відчуваю тепліються, рвуться
у тобі. Почуттями озвуться.
25.11.05
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11891
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.02.2006
автор: Vilna