Осінні спогади

Настав  час  золотого  листя  і  хмарного  неба.Перший  день  вітає  нас  розмаїттям  королівстких  троянд,веселих  хризантен,спокійних  півоній  і  господакрки  осінніх  квітів,без  сувніву,найпишнішої-айстри.  
Вже  пролунав  сьогодні  перший  дзвінок  в  усіх  школах  і  вже  скоро  почнеться  навчання.Малі  діти  з  великими  портфелями  будуть  бігти  ше  за  20хвилин  до  дзвінка  в  школу,а  старшокласники  ліниво  тягти  свої  пакетики  і  сумочки  вже  пішля  нього.Кожен  день  нова  пригода  або  сонне  царство,і  незнаєш,що  станеться  далі  і  шо  скоро  цей  дзінок  пролунає  для  тебе  в  останнє.  
Час  школярів  і  студентів,та  для  більшості  цих  представників  він  найнудніше,що  може  статись  і  найбезкорислівіша  витрата  часу.А  можна  піти  в  кіно  з  дівчиною(хлопцем),з  друзями  на  футбол  або  в  якесь  кафе  чи  бар  або  просто  посидіти  дома  за  компом  або  подивитись  телевізор...а  треба  йти  туди!І  з  кожним  днем  ці  люди  стають  все  більш  сонними  і  непридатними  слухати.Та  натомість  маленькі  школярі  так  радісно  біжуть  на  зустріч  чомусь  новому,тягнуть  руку  в  бажанні  відповісти  на  якесь  питання.І  неможуть  повірити,що  колись  вони  стануть  такою  самою  незадоволеною  масою  старшаків.якім  байдуже  до  книжок,адже  для  них  це  всього-лише  гора  макулатури,і  найкрачий  вихід  піти  здати  її  і  отримати  2гривні  тай  купити  морозива.І  як  смішно  старши  з  тих  наївних  малих  діток,але  огляніться,пригадайте  себе,це  ви  років  5-3тому.  
Та  все  змінилось...З  кожною  осінню  ти  все  старший  і  наступної  осінні  може  пролунати  останній  заклик  йти  до  школи.І  тоді  якесь  незрозуміле  відчуття  охоплює  тебе.Ти  щасливий,що  ці  страждання  закінчується,ти  вже  напевно  знаєш  ким  ти  будеш  і  шо  робитимеш  далі.Але  ти  оглядаєшся  назад  у  роки  і  тобі  стає  сумно.Чому?Запитуєш  ти  себе?І  кожен  сам  знаходить  для  себе  відповідь.Чи  шо  небуде  більше  Оленки  яка  весь  час  тебе  змушувала  йти  до  цих  стін,чи  небуде  більше  таких  веноменальних  історій  з  прогулами,чи  небуде  більше  як  поприкалуватись  над  вчителями,чи  тих  днів  коли  ти  міг  заснути  і  тебе  не  збудить  добрий  історик...Чи  все  минуло?Так,минуло-кажеш  ти  собі.Це  те  чого  ти  чекав  років  з  4.А  чому  тобі  тоді  так  сумно?Зрозуміти  маєш  сам.  
А  зранку  в  будинках  дзвонять  будильники,і  всі-і  дорослі  й  малі  школярі,прямують  в  школу.А  в  думках-чи  то  контрольна,чи  то  ліжко...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118985
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.03.2009
автор: Душа лісу