Занадто багато речень,
занадто багато фраз.
Занадто багато повчань,
занадто багато образ...
Занадто... Занадто... Занадто...
Ти плачеш в кутку сама.
Покинута і забута.
Кричиш: "Це - моя вина!!!"
Занадто... Занадто... Занадто...
Занадто багато слів...
Ти плачеш, вони сміються.
В тобі прокидається гнів...
Ти вразлива, вони безжальні.
Вони сильні, а ти слабка.
Тримайся від них подалі.
Хто винен що ти така...
Така немічна і безлика,
боягузлива і слабка.
Ти привид, вони - реальність.
Ти - ВСЕСВІТ, вони - пустота...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119072
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.03.2009
автор: Ghost