Як мало ми можем сказати,
Говорячи сотні хвилин!
Прикриті думок перекати
Брехнею словесних картин.
Не схоже на мислення слово,
На серце твоє й поготів,
І ось ти говориш ізнову
Не те,що сказати хотів.
Бо мовлення - то не мистецтво,
То темний,страшний лабіринт,
Де Думка йде з жахом у серці,
Шукаючи орієнтир.
Я завтра слова ці забуду,
І мові - вся честь і хвала.
Я просто про те,що відчула,
Сказати як слід не змогла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119127
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.03.2009
автор: Арвен