Так дивно – ти тепер зі мною,
так дивно – я вже не одна.
Лиш сном мені здається це порою.
Коли далеко ти – моя душа сумна.
Так дивно – нікого не шукаю,
Для мене ти вершина ідеалу.
Чи можу я сказати що кохаю?!
Не схожа ця любов на досконалу.
Так дивно – ти мені потрібен,
може, сьогодні-завтра це пройде?
І в серце стріли вічного калібру…
Невже ця мить колись-таки мине?!
Так дивно – я пишу тобі постійно.
Без тебе в мене їде дах,
і хочеться аж лазити по стінам,
коли мене нема в твоїх руках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119163
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.03.2009
автор: Айстра