Як часто ми прагнемо
Дотягнутись до ясної зірки,
Що мерехтить на синій ковдрі неба.
Ідемо,біжимо,
Нарешті злітаємо.
Хмари поливають дощем,
Вітри підтинають крила,
Але ми залишаємось вірними ссвітлу,
І ніщо нас не зупиняє.
Та ось зірка стає ближчою,
Ще мить-і вона на долоні.
Рука стискає сяйво:
"Ось вона,мрія!"
Раптом біль пронизує пальці,
А на долоні -
Кров і уламки скла.
Звичайна електрична лампа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119196
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.03.2009
автор: Арвен