Дивні думки відвідують о п'ятій ранку. І ще більш дивні бажання. Чомусь нестерпно захотілося написати хоча б якусь нотатку рідною мовою. Байдуже, що з одного боку вона не нестиме в собі ніякого смислового навантаження, проте з іншого.. З часів школи я нею нехтувала, ось так - поїхала вчитися до російськомовного міста, де й залишилася - де місця українській мові, не те що немає, таке враження, що її зневажають. Жодних ознак шани та симпатії. (Пригадався експеримент одногрупниці - на запитання "Скільки коштує цукор?" продавець не те що знітилась, вона швидше зметикувала б на аналогічне запитання англійською. Зрозумілу відповідь товаришка отримала тільки після "правильно" сформульваного запитального речення, за всіма законами кременчуцької вимови "Па чьом сахар?").
Так склалося у житті, що досить часто доводиться спілкуватися суржиком - суроґатом, що ріже вухо і конвульсивною луною затихаючої від образи мови крає серце.. А ось цієї конкретної миті захотілося попрохати в неї пробачення, хоч на якийсь крихітний відрізок часу пестити її кінчиками пальців, вдмухнути в рідну мову ковток життя, окропити живильними словами-краплинами зашерхле джерело.. Адже я українка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119289
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.03.2009
автор: rainbow chaser