День новий- це початок великих мандрів…
То не гра, але давній запеклий бій…
Ти ж, мій друг, волієш фальшивих скарбів,
Переховуєш сумніви в затінку вій.
В час жаги Він серце розлив як воду,
Він казав: «Хто знесилений -досхочу пий.»
Не шукай ні талан,ні уявну свободу,
Час карбує в монети зоряний пил.
Це не гра…Ми всі полонені чи воїни.
І життя наше ребус втрачань та надій.
Не облиш Слово-зброю,
самотній чи стомленний.
Джерело завжди поруч-
схиляйся і пий…
День живий.
Він миттю на миті скорочений.
І безрука–безнога болюча душа…
Та на дошці надії- знайомим почерком:
«Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119763
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.03.2009
автор: lilova