Когда страна отступит от закона,
тогда много в ней начальников; а при
разумном и знающем муже она
долговечна (Притч. 28,2)
Може, буде?!
Ніколи не думав, що прийду до думки:
Менше знати — краще, дурня стан — дарунок,
Благодать від Бога, бо, замордували,
Нардепи завзяті, з сесійної зали.
Те — щодня дивитись, та, ще й по каналах
По телевізійних, — тож, не здасться мало.
Коїться що, Боже? Де глузд наш всебічний,
Виважений, мудрий? — Натомість: цинічне
Ставлення до люду, до зали, до мови,
До колег-нардепів; часом, дивні змови,
І, що — вітер в полі, — гомінкі промови.
Клуб знавців, — усього, наші горе-сови.
І все-таки, треба: у відставку, разом —
Й Президента, й Уряд і Верховну Раду,
Бо, немає толку і, з них — і не буде.
Тож, кого утримуємо? — Може, буде?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119943
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.03.2009
автор: Boris