Іскри каміна горять як рубіни,
Димом блакитним летять в далечінь.
Золото юності все вже обміняно
Митником вищим на срібло сивин.
Час промайнув у розпусті й гадалося,
В чаді бенкетів - достатньо його.
Та ось під старість злочинно підкралася
До мого серця підступна любов.
Що ж з тим робити, як юність вже втрачена?
Що ж з тим робити, куди мені йти?
Ні, не піду я з тобой на побачення
Щастя шукати, щоб горе знайти.
Краще підем ми дорогами різними,
Щастя своє з кимось іншим знайдеш.
Та не забути мені, кароокая,
Як був з тобою щасливим без меж.
Може зустрінеш в житті ти товариша
Може полюбиш за мене сильніш
Тільки обпалена плаче моя душа,
Бо про кохання не думав раніш.
*****************************************
Am.................Dm
Искры в камине горят как рубины,
G........C..........A7
И улетают дымком голубым.
Am...............Dm
Из молодого, цветущего, юного,
Em.....E7.........Am
Стал я угрюмым, больным и седым
Жизнь пролетела в весельи разврата,
Жизнь пронеслась сквозь угары пиров
И только под старость злодейкой подкралась
К сердцу больному хмельная любовь.
Что же мне делать коль юность утрачена?
Что же мне делать, куда мне пойти?
Нет, не пойду я к тебе, сероглазая,
Счастье искать, чтобы горе найти.
Лучше пойдем мы дорогами разными
Счастье свое ты с другими найдешь.
А я пойду той тропинкой нехоженой
Где ты меня никогда не найдешь.
Может быть встретишь ты в жизни товарища
Может полюбишь сильней чем меня,
Но не затушить в моем сердце пожарища
И не залить горькой водкой огня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120118
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.03.2009
автор: Michael