Мій план на майбутне доречно простий:
Рознести думок надокучливий рій,
Прокласти вогнем шлях до згублених мрій,
І дати під зад цій кістлявій старій.
Мій ідол є Рок а молитвою дим!
Хоч я ще мала, та уже нелюдим.
Кістя́ки душі пороздроблені вщент,
Мене не лякаэ зі ствітом контент.
Питання що мають мене зупинити,
Чомусь починають вже просто бісити:
Чи варто тікати від згубних бажань?
Чи варте кохання палючих зізнань?
Чи може ми всі, як у матриці тій,
лишень батареї не здатні на бій?
А може прикраса для зла та добра?
Чудові звірята у кулі зі скла!
***
Та я вже не хочу йти з вами до раю,
Мене не приваблюе мавпяча зграя.
За сірими шатами чорних доріг,
Зійду на розпечений пекла поріг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120333
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.03.2009
автор: Сіномі Ра