Стихія заборон

Я  когось  НЕ  розумію,  
Я  чогось  НЕ  помічаю,
Може,  жити  НЕ  умію,
Може,  тихо  дні  втрачаю.

Пооблущувались  пальці,
Повбивані  коліна.
Все  життя,  НЕмов  на  кальці,
Гну  собі  на  когось  спину.

Хочу  жити,  а  НЕ  треба,
Пити,  мабуть,  більше  досить.
Доторкнутися  б  до  НЕба,
Та  на  носі  –  дика  осінь...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120402
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.03.2009
автор: pater