Ніч безкінечна...

Здавалось,  тиша,  мить  ще,  і  заплаче,
Коли  у  темряву  вдивлялись  очі.
В  ніч  безкінечну,  ніч  німу  й  незрячу,
Яка  у  правду  вірити  не  хоче.  

Хай  буде  все,  що  просто  неминуче.
Та  в  ніч,  коли  так  довго  не  світає.  
Я  знаю,  просто,  хтось  за  мною  скучив
В  міцних  долонях  із  горнятком  чаю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120465
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.03.2009
автор: Журавка