У чорних днях своя цнота дівоча
Із білим хлібом марево ясне
Іде вона - зухвала непорочність
Чекає сна і нишком їсть мене
Вона проїхала й лишила за собою
Причинно-наслідкову колію
Бо знала, що була тоді чужою
В розоренім хворобою раю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120492
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.03.2009
автор: pater