Невже померла вже надія,
І ніжний сон біль не розвіє,
Що був пренесений з росплатой,
Я так не хочу помиати.
Ось вісімнадцять вже минає,
А як же жить, цього не знаю,
У світі де немає цілі,
Як далі жить? Що день навіє?
Невже все вмерло в безнадії,
А самота - це що світ мрії,
Невже до цього йшла людина,
Щоб залишитися "єдиной".
Ні, це не так, цього не буде,
Я знаю в світі є ще люди,
Що не бажають просто жити,
Які ще можуть щось змінити.
Я Вас благаю, милі браття,
Не залишайте на розпятті,
Свої загублені надії
Вони ще є, вони ще тліють.
22.11.2004р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120521
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.03.2009
автор: Дшаян