Дотик...

Не  хочу  ́вірші  я  писати,
 нема  про  що  у  них  сказати,
пусті  слова,  самотніх  днів,
 невже  цього  в  житті  хотів..
А  так  завжди  чомусь  виходить,
 комусь  везе,  і  хтось  проходить,
в  життя  подібне  золотого,
 хоч  доторкнутись  б  до  такого.
Та  ні,  не  вийде  доторкнутись,
 а  лиш  самотньо  посміхнутись...
І  більше  нічого  тільки  це,
 поета  думка  і  слівце.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121345
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.03.2009
автор: Cамотній поет