ДВА БЕРЕГИ!

Розділили  життя  на  два  береги
Роз"єднали  дітей  сухі  спереки
Батькой  й  мати  тепер  обічь  любії
А  куми  і  свати  -  общі  друзії!

Зрозуміти  ганебне  становище
Дуже  важко,  не  бачив  видовища
Коли  ріднії  всім    розлучаються......
А  нова  сім"я    вже  не  трапляється!

Про  кохання  тепер  нема  спогадів
Кожен  вільний,  додавши  вже  розглядів
Поділивши  майно,  супречь  совісті
В  нагороду  отримав  всі  користі!

Але  діти  ні  вчому  невиннії
Люблять  тата  і  маму  замрійливо...
І  думок  своїх  вже  не  цураються
Бо  навіки  батьки  розлучаються!

Хочуть  бачити  матір  щасливою,
Дати  батькові  долю  крізь  мирною,
Поєднати  разом  ті  два  береги,
І  з"єднати  в  одне  ті  дві  спереки..

Серце  матері  в  спогаді  журиться
Між  собою  вже  діти  межуються
Та  єднає  їх  райдужне  сонечко
Заглядаючи  в  нове  віконечко!

Де  новішою  бачуть  вже  долечку
Павутінням  сплетаючи  кОлечки,
Бо  сім"я  попри  все,  в  кожно  різная
Розділилася  всіми  ділизмами!!

Не  єднайте  ви  любі  два  береги
Бо  батьки  вас  кохають  без  мереху
І  бажають  в  житті  море  радощів
Жить  щасливими  завжди    без  заздрощів!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121370
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.03.2009
автор: TigraAgara