На полонині біля річки
Зустрів я дівчину Марічку
Забрала вона мое серце
І геть пішла, набрав води відерце
Геть пішла, пустила очі
Засоромилась немов
На щоках заграла кров
Файна дівчина, красуня
Немов мавка лісова
З лісу вийшла, в ліс пішла
Живе в лісі одиноко
Лиш з матусею у двох
І ховае від людського ока
Ту красу, що здарував їй Бог
Завтра вранці біля річки
Знов чекатиму Марічку
Щоб заглянуть в її очі
Прочитать думки дівочі
Раптом там для мене місце є
Щастя у мені фонтаном б`є
Дочикатись би до ранку
І на вранішнім світанку
Знов зустріти її тут
Розповісти про кохання
Про любов, і про страдання
Вдвох ізнею в ліс піти
Щоб подалі від людської метушні !!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121487
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.03.2009
автор: Силла