Ясноока весна незабаром загляне в віконця,
Теплим поглядом ніжно зігріє усе навкруги,
Вже набридла зима і так хочеться ясного сонця,
Що розтопить пошвидше ті сиві, холодні сніги.
Зеленітиме гай у бруньках, як в сережках зелених,
І кульбаби на луках жовтітимуть золотом фей,
Горобці відчайдушно горлатимуть арії в кленах
І вночі оксамитно протьохкає нам соловей.
Синьоока весна усміхнеться лукаво і чемно,
Подарує бажання і трошки нової снаги...
Зрозумійте,весною усе до ладу й недаремно
І кохайтесь, до часу,коли ляжуть нові сніги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121577
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2009
автор: Ми-шутка