Ти не відкриєш мій світ на стільки, щоб я могла бачити небо. Кому це цікаво? Чия це потреба? ти зник з горизонту, впавши дощем, а я не мала зонта, прикрилась плащем. Пробіг по тілу каплею сльози, і зник....
Я тепер одна, а ти мій провідник. Шукати відповідь немає смислу. Пробач, це просто був наш кінець....Хоча нас не було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121639
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2009
автор: Айстра