Ти променями падаєш в мою росу,
І трепетом цілуєш спраглі губи,
І так бездонно розливаєш цю снагу,
Що я тремчу, немов на краю згуби.
Та ця тривога ніжномовна і ясна,
І так жадана, і така безмежна!
Бо розчиняюсь у любові я уся
Для тебе лиш, кохана і бентежна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121755
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2009
автор: Оксана П.