Невинна всі кажуть,
Невинна дитина
Від кого б вона не була,
За що її мати тоді залишає
У домі святого Хреста.
За що її Бог,
Ще з дитинства карає
Вона не принесла гріха,
За що лихі люди,
Глузують над нею,
Тому що вона сирота.
Невинна всі кажуть,
Невинна дитина,
Що мріє про світ чарівний,
Що мріє про маму,
Про дім, про родину
В якій би любили її.
Та час пролітає
Неспинним потоком
Й «дитина» уже не дитя
І серце маленьке
Навік оселилось
В жорстокому світі «Буття».
15.05.2003р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121915
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.03.2009
автор: Дшаян