Мамо, матуся, матінко, нене,
Буду плекати ніжно слова,
Не поскуплюся ними для тебе,
Сива і мудра твоя голова.
Перша, єдина, ластівка стрімка,
Ти научила творити добро,
В небо злітати разом у думках,
Не забувати своє ремесло.
Скільки казок ти мені прочитала,
Ніжно повчала рухатись в такт,
Віру і душу в серце вкладала,
Бо не могла ти інакше, ніяк.
Мамо, матуся, матінко, нене,
Гідно навчуся ростити лозу,
Скільки добра ти створила для мене,
Перед тобою завжди у боргу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122361
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.03.2009
автор: boroda-64