Не чекай мого зізнання.
Все минуло, все пройшло.
То мабуть було кохання,
А можливо, й не було.
Ті слова я пам’ятаю,
Кожну мить їх бережу.
Та про те, що ще кохаю,
Я нікому не скажу.
Хто Айстру зрозуміти може?
Я не стараюся шукати.
Я - квітка, я - творіння Боже,
Хто таку зможе покохати?
Я не чекаю обіцянок,
Це не для мене,ні, повір.
Серед пустих брудних бляшанок
Ти віднайти мене зумів.
Та зберегти не було сили,
я зів’яла на твоїх очах.
була би пара з нас красива,
якби не коса на твоїх плечах.:)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122362
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.03.2009
автор: Айстра