Чекає мати сина по війні,
Сльозами протира ікону,
Чекає мила любого в вікні,
Приготував вечерю вже до столу.
Чекає жінка немовля на світ,
Мозгуючи, яке імення дати,
Чекає ранок – сонця схід,
Росу готовий травам розкидати.
Чекати можна звістку і листа,
Уміючи писати бездоганно,
Чекати можна телефонного дзвінка,
Беручи трубку розмовляти гарно.
Чекати можна день, чи два,
Можливо дві, чи три неділі,
Чекати можна місяць, півтора,
А також і роками, а що далі?
А далі дні пливуть як сон ,
А далі дні пливуть, як чари,
Життя вирує, розмір та фасон,
Життя скрипить, гуркочуть хмари…
Час плине, мчить стрімке життя,
Безвладний час, він без кордонів,
Кордон, і не один, нас розділя,
Мов та межа, посеред поля...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122369
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.03.2009
автор: boroda-64