Дощить, дощить
І жаль із серця рветься,
І жовтий лист
Спадає у багно.
Прийшла холодна
Осінь в моє серце.
І літній жар
Немовби зник давно.
Та ні, він є,
Але згасає швидко
І я молюсь: повстань!
Гори! Гори!
Тепло далеко,
Сонце все не видно,
І дощ стікає
Сумом по вікні.
Лиш журавлиний крик
Зникає в піднебессі
Прощай, вогонь,
Ти, мабуть, відгорів.
Так хочу я -тому
Ти повернешся
Не залишай мене!
Гори!Гори!Гори!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122595
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.03.2009
автор: Nikol