Темрява чорна,
Ніч безкінечна,
Очі не вірять, що бачать у тьмі
Тиша німа
Та спокусливо грішна,
Правди не має у вічному сні
Зорі сховали
Хмари бездушні,
Думками лину у гіркі ті дні
Навіщо розп'яли
Так відчайдушно
Пристрасть кохання у вічному сні
Місяць вже сходить
Над стріхою рогу
Навіщо розлука й печалі мені
Усі сподівання
Знайти ту дорогу
Розбились, мов чари у вічному сні
Полем чарівним
Навпомацки знову
Я продираюсь росою в стерні
Просто нестримним
Бажанням промовить
Ніжні слова, як у вічному сні
Сходить вже сонце
Пташки співають
Бачу крізь димку я очі сумні
В наше віконце
Злетіли й сідають
Два голубочки, мов в вічному сні
Просто не буде,
Треба боротись,
Світанок не прийде до того хто спить,
Кохання здобувши
У міцних долонях
Тримайте назавжди та щиро любіть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122726
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2009
автор: Serg