СМІТТЯ ГОРІЛО

Свобода  слова  -  солов'я  соната,
                                               Лиш  в  небі  вольнім  пісня  чиста  лине.
                                               В  кишені  ката  її  голос  гине,
                                               Ріка  німіє  в  крижаних  лещатах.


Сміття  горіло.
Бруд  з  димом,  кинутий  з  ефіру,
Влітав  в  екран  очей,  на  перепонки  впав.
Ковток  повітря  марно  рот  шукав,
Отрута  впилася,  мов  кліщ,  під  шкіру.

А  кров  брехню  нахабну  підхопила,
По  тілу  чорна  пляма  розповзалась,
Вже  й  мудру  голову  вона  заполонила.
Лиш  тільки  серце  відчайдушно  відбивалось,
Мов  риба  в  лід.  Бо  не  сприймало.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123217
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.03.2009
автор: СИНЕВІР