Перелицюю лінію обличчя –
І усміх перекривлю на образу.
І все разом, і все отак відразу
Знесу під дах старезно-черепичний.
Я зберігаю там свої відрази,
Там тиша стереже мої личини,
Там час-святий повільносумноплинний
Хитає з павутиння довгу рясу.
Немов молитву, таємницю зронить
І щось мені шепоче і зітхає,
І тихо на чолі моїм лишає
Із зір нічних припилену корону.
02.11.1998
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123566
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.03.2009
автор: Hosteeva