Проходять дні, втікають ночі,
душа кричить, палають очі.
Пусті розмови, погляд внікуди.
Скажу тобі тихенько-"Йди"...
Немає болю і переживань.
Нема нічого, крім зітхань.
Як далі бути, куди йти?
І де ти бачиш ті шляхи?!
Поставити крапку у всій цій брехні,
справедлива реальність поможе мені.
Їй єдиній відомо насправді хто Я,
і тут провина тільки моя.
Опорою й захистом була ти мені,
благаю, пробач і відпусти...
Долаючи труднощі насамоті,
буду вдячна тобі завжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123827
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.03.2009
автор: Mary