Я розгрібаю попелище,
погаслий жар . Нема тепла.
Летіли іскри вище й вище,
а зараз холод і зола.
Колись летіли в небо іскри,
кохання жар і блиск в очах.
Рожевий колір у палітри ,
змінив на сум і сірий страх.
Страх ,що загублено всі мрії,
і страх від мертвих всіх надій,
а дні спливають довгі й сірі,
в кімнаті без тепла , сирій.
28.03.2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123852
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.03.2009
автор: Олексій Тичко