Жалюгідна душа в жалюгідному тілі...
жалюгідний інстинкт... перші кроки несмілі...
перша ніч у коханні, перша тиха зима...
жалюгідний світанок у краєчку вікна...
жалюгідно лиш вперше біль і смуток і все..
жалюгідна планета лише біди несе...
лиш секунда, геть менше... жалюгідне життя...
крізь заплакані очі видно вовче виття...
знову кличе дорога... жалюгідно лиш йду...
жалюгідно ступаю в жалюгідну біду...
ніхто й слова не скаже... жалюгідно мовчать..
жалюгідно вмирають... жалюгідно і сплять...
жалюгідно прокинувшись роблять знов сон..
жалюгідно заснувши, всі кричать в унісон...
жалюгідні три крапки... жалюгідні світи...
жалюгідно полишу шлях, як дійду до мети...
жалюгідне створіння лиш шепоче у сні...
тихо знову світає жалюгідно в вікні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123956
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.03.2009
автор: мить життя...