І знов рожевою весною
зацвів веселкою весь світ
й наповнив душу він красою
твоїх очей зелений цвіт.
А вітер теплий полудневий
від цвіту вишень зомліва,
складає крила на деревах,
між цвітом солодко дріма.
Тихенько пада цвіт на землю...
Ось вкрилась снігом вся земля,
й трава, струсивши діаманти,
від спеки теж вже засина...
І бідне серце в грудях мліє,
і теж радіє по весні.
Воно дурне не розуміє,
що щастя буде лиш у сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124252
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.03.2009
автор: Н-А-Д-І-Я