Не покидають її люди...

Всiм  украiнцям,рiднiй  землi  -  присвячуеться!  


А  я  чужий,а  я  не  звigси  
I  не  прижитися  менi,  
Мене  додому  серце  кличе  
I  я  лечу  туди  у  снi.  

Лечу  вночi  i  на  свiтанку,  
Та  все  не  можу  долетiть,  
I  прокидаюся  уранцi...  
oй,  як  душа  моя  болить.  

Болить  за  рiдну  Батькiвщину,  
За  мiй  знедолений  нарiд,  
За  стомлену  в  чеканнi  землю,  
За  всiх  розкиданих  сирiт.

Чом  вони  можуть,  чим  ми  гiршi?  
Хто  менi  може  пояснить?  
Прокиньтесь,любi  украiнцi,  
I  всiм  у  свiтi  доведiть!  

Що  є  така  земля,краiна  
З  iм'ям  красивим-Україна  
I  там  живуть  заможно  всюди,  
Не  покидають  її  люди.  

Не  покидають,не  тiкають,  
Як  вiд  прокази,чи  чуми...  
Там  хлiбом-сiллю  зустрiчають,  
Як  повелось  в  старi  часи.  

В  старi  часи,бо  так  водилось,  
По  всiй,по  Київськiй  Pусi...  
Та  все  пройшло,та  все  змiнилось,  
Чи  ще  вiдродиться,  коли?  

Чи  повернуть  додому  люди?  
На  землю-  зрошену  слiзьми,  
Бо  iх  розкидало  повсюди,  
Тепер  ти  спробуй,  їх  збери...  

Важкi  часи,важка  година,  
О  пiдiймися  Україна!  
Заколосись  в  полях  пшениця,  
Щоб  люди  жили,як  годиться.  

До  вас  в  високих  кабiнетах,  
Слова  правдивi  i  cyмнi:  
продались  ви,  як  вже  бувало,  
Як  продавалися  завжди.  

Як  продавалися  монголам,  
полякам,туркам  чи  Москвi  
I  долю  нашу  на  неволю,  
Мiняли  потай  на  грошi.  

На  зубожiлому  народi,  
На  цих  натруджених  руках,  
Ви  пiднiмались,  як  по  сходах  
На  полiтичних  поверхах.  

Та  час  прийде,терпець  вiрветься,  
Додолу  вниз  полeтите..  
нарiд  мiй  бiдний  схаменеться  
i  як  потрiбно  заживе.  

I  вже  тодi  ,нiхто  не  зможе,  
Людей  тих  вiльних  обдурить  
I  повернуть  додому  дiти,  
Щоб  жити,вiрить  i  любить.  

Чом  вони  можуть,чим  ми  гiршi?  
Хто  менi  може  пояснить?  
Прокиньтесь,любi  українцi,  
I  всiм  у  свiтi  доведiть!  

Що  є  така  земля,країна  
З  iм'ям  красивим-Україна  
I  там  живуть  заможно  всюди,  
Не  покидають  її  люди...  

1997  Буенос  Айрес(Аргентина)  
Iгор  Волощук      
Редактування  Наталья  Старченко(Голинка)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124430
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.04.2009
автор: sneg-ar