Допитливо дивлюся в твої очі,
і серце завмирає в тишині,
неначе світле сяйво серед ночі
світили ніжно в душу так мені.
Стихає вітер, замовкають птиці,
і кругом йде від щастя голова,
коли читаю я в твоїх зіницях
ніколи ще не сказані слова.
Слова, як сонце сходили від тебе
і білий світ здавався неземним.
І райдуга злетіла наче з неба,
обсипавши промінням золотим.
А поруч розкривалися троянди
моїх червоних нездійснених надій...
І присмак меду вуст твоїх медвяних..
сплетіння рук, сердець і моїх мрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124459
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.04.2009
автор: Н-А-Д-І-Я