Гламурні рамки і портрети,
там серед них і твій в рядку,
листи чекаєш в інтернеті,
сайти знайомств і все в пусту....
Казкові мрії ти носила ,
літала десь у небесах.
Трішки засмучена й красива ,
я ніби знаю весь твій шлях.
Летіла ти , згоріли крила,
та не осипався ще цвіт.
І не холодна ніби крига,
і не колюча наче дріт!
Цього сторіччя павутина,
з'єднає хай - щоб бути вдвох,
і вечорами вклавши сина,
гортаєш сайти й власний блог.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124838
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.04.2009
автор: Олексій Тичко