Важко було дивитись на те, що творилось
Не міг зрозуміти звідкіля воно вродилось,
Твоя безпорадність просто вбиває
І початковий звязок ламає...
Чи може волі не хватає,
Щоб сказати-ні,
Чи може доля пророкує,
Що не потрібен ніхто тобі?
Не знаю, що насправді сталось
Та ніколи про це не спитаюсь,
Бо кожен сам визначає, що потрібно йому
І поводиться відповідно серцю свом́у.
Та надія й довіра раптово вмирають,
Коли про них не дбають
І воскресити ці риси не просто є,
І вони пропадають як сна не стає....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125000
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.04.2009
автор: fardor