зимова зірка

Налаштувала  скрипку,
Запросила  скрипаля.
Зіграй  мені  одвічну  пісню  смутку!
Долинуть  звуки  туги  звіддаля,
І  замете,  й  завіхолить  земля
В  єдинім  миготінні  незабутнім.
В  спокуту  одягне,  холодну  і  гірку,
Моє  бажання  злету  й  зорепаду,
І  закружля  в  небаченім  танку,
І  снігом  на  вуста  найпершим  впаде.
Спаде  печаль,  впаде  з  небес
Зимова  зірка  на  мої  долоні...
І  хтось  –  забутий  –  у  мені  воскрес,
І  хтось  –  одвічний  –  у  мені  схолоне.
07.12.2001

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125188
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.04.2009
автор: Hosteeva