Тиха осінь, листя під ногами
Покриває золотом наш путь
Ми щасливі ,ми не хочем знати
Що роки наші попереду ідуть
Сиві скроні, душі молодіють
Ми з тобою подумки разом
Так любити вже тепер не вміють
На любов не мода, не сезон…
***
По всій Україні
Від краю й до краю
Зійшло благословення
Святого Миколая
Зійшло благословення
Порадувало всіх
Почуймо ж ми щасливий
Дитячий в домі сміх
Святий Миколаю
я тебе благаю
Хай сиротам доля засяє
Хай щастя в сім'ю повертає
Протягни тим руку,
Хто не має долі
І заблудну душу
Випусти на волю
Дай хліба голодним
В холод обігрій
Не лишай дитячих
І щасливих мрій
Засвіти їм зірку долі
Відпусти у добру путь
Дай розумної їм волі
Про Вкраїну не забудь.
***
Що ж ти вирвалась душа моя на волю,
І, мов пташка ,піднеслась на небеса,
І кричиш,і плачеш там від болю,
Що любов нам нова принесла?
Принесла вона нам муки і страждання
Розум спав ,коли вона прийшла,
Так прийшло те пізнєє кохання,
Не чекала,не хотіла і знайшла!
Щастя поряд протягни нам руку
Дай розраду і зігрій вночі
Бо не сила вже терпіти муку
І молити бога при свічі.
Бо не можна довго так чекати
Сил немає жити одному
Де те щастя?Де його забрати?
І подарувати все йому.
***
Кажуть прилетіли журавлі
І весна вже десь не за горами
Оживе природа на землі
І кохати можна до безтями.
Кажуть, що весна –то рай земний
Кажуть, що любов'ю зігріває
А той рай для мене там, де ти
Та тебе, на жаль ніде не має.
***
……..дітям
Здіймаю я руки до неба
Загляну в небесную даль
Попрошу я щастя для тебе
Для тебе нічого не жаль.
На захист душі твоїй стану
Розраджу і жити навчу
З теплом твоє серце розтане
На спокій тоді відлечу.
***
Знайти себе в цілому світі,
Коли дорослі уже діти,
Коли твій труд ще хтось помітить,
Це щастя так себе знайти.
Знайти на терені науки
Пізнати заново цей світ
Через незнані творчі муки
Нести в життя свій творчий звіт.
****
О боже!Дай розраду
Дай мудрості душі
Не впасти зорепадом
Розтанути в тиші.
Не впасти ниць на землю
І серця не розбить
О боже милосердний!
Навчи нас краще жить!
Я так тобі молюся
Я в серці тя ношу
І жити я навчуся
Навчи мене прошу!
****
Устами я цілую небо
Надіюсь боже я на тебе
Не зраджу,не загублю,не продам
Не піду по загубленим світам.
Спочити б,та не сплять думки
Воркують,як на дубі голубки,
Лиш місяць прошепоче колискову
І задрімають мої очі знову.
****
Я в коханні пташка,
Що летить за хмари
Я радію сонцю,
доки грім не вдарить
Я розтану в небі
І побачу зорі
Я пізнаю щастя
Я пізнаю долю.
****
Патріотам
Чому додому повертають журавлі?
Невже так тягне їх до рідної землі?
Гукає ,кличе, батьківщина
Отак сумує за домівкою пташина!
Далеко,вирушаючи в дорогу,
Пізнати намагаємось цей світ
Та повертає нас до рідного порогу
Калини й вишні білосніжний цвіт.
Завжди дорога нас додому повертає
Бо кожен з нас свій корінь має
Гукає, кличе, батьківщина
Отак сумує за домівкою й людина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125412
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.04.2009
автор: ляля